Частина 1. А пам'ять пращурів кличе постійно
Великі перспективи зберігає моя земля для розумних починань. У площині історії, природи, рекреації, ресурсів - просто непочатий край роботи! От тільки всупереч здоровому глузду вона «хворіє», бо років двадцять душі людей, які волею випадку опинилися при владі, ніяк не розчуляться на життєвих негараздах простого народу. Тихо - тихо згасає старовинна серцевина древньої Чернігово-Сіверської землі. Натомість чада з владними повноваженнями розбудовують чарівний куточок, чи правільніше - занедбану перлину, під себе!
Різного на своєму віку пережили люди у Новгород-Сіверському Поліссі. Особливо жорстоким видалось двадцяте століття. Незрозумілою для здорового глузду, дикою реалією стало тотальне винищення владою власного народу країни.
Вустами живих учасників подій згадуємо трагедію 1932-33 років на Н-Сіверщині, відтворюємо картини правди, задля попередження злих намірів недобрих людей згорнути процес формування історичної пам’яті минулого. А вона - на кожному кроці: на поверхні - у вигляді прекрасних творінь людських рук, чи захована глибоко у землю - у залишках археологічних культур минулої доби!
Про наболіле і гірке: про екологію, про чистоту міста і сіл, про стосунки людей і влади, про якість життя, про мораль, духовність - ми говоримо вголос, хоча не завжди нас можуть почути громадяни.
Душа переповнюється відчуттям сили Божої благодаті над Сіверською землею, дарованої Всевишнім. Храми, палаци, відомі в Україні навчальні заклади, школи іконопису, неповторні ремесла, діяльність знаних просвітителів, церковних діячів, поетів, письменників, великих мрійників про міжпланетні перельоти - всім цим добром ми були багаті за часів Княжих та доби Козаччини!
І нехай зі згаданого більшість втрачена назавжди, та пам'ять пращурів кличе постійно, а залишки пам’яток з іменами сучасників далеких епох укріплюють віру у Божий промисел незворотності великого творіння - Української Держави!!!
, boryslav
