Анонси місячного календаря оголосили сьогоднішній день сприятливимдля творчості. В моєму житті рутини зараз більше ніж творчості, та все ж... Одну проблему я вирішила. Творчо.
Ми щодня з сином гуляємо на дитячому майданчику. Дощ для майданчика - катастрофа, гірки мокрі, а біля жовтої, низької і закрученої, найкращої для маленьких дітей, ще й вода збирається.І на самій гірці теж. Сьогодні приходимо, а вода йже стоїть. Прощай , катання, треба чекати, доки не висохне.
І тут щось клацнуло в моєму сповільненому мозку, і я вирішила не чекати милостей від природи. Пам"ятаєте таке гасло радянської епохи, не варто чекати чогось від природи, краще взяти в неї все самим. Наприклад, можна помити руки у калюжці біля гірки, чи виліпити з мокрого піску бабку.:) Насправді, ми тут постійно бабки робимо, і лопаток з відрами у нас ціла купа. Два червоних відерця. жовта лопатка, зелена лопатка, синя лопатка, рожева лопатка, зелені граблі і червоні вила, знову граблі, на цей раз жовті, відерце рожеве велике, відерце зелене маленьке, - далеко не посний список нашого реманенту. Справжні нащадки куркулів!
То ж я доручила Мефодика сусідці, а сама взяла червону лопатку і зішкребла воду з жовтої гірки. А потім - знайшла під гіркою купу чудесного пухкого піску, накидала його у червоне відерце і засипала калюжу біля гірки. Десять хвилин - і можна з"їжджати з гірки. Найчудесніше - мені так сподобалось! Одразу знайшовся хлопчик, який "витер гірку насухо", з"їхав на пробу, а потім всі інше могли насолоджуватись катанням. Правда, я б не відмовлась від найтихішого "дякую" від мам, та вони , певно, вирішили, що я й так отримала позитиву по самі вінця.
Приємно вирішити маленьку проблему простим способом, зробити щось своїми руками, щось веселе і приємне.
, richka
