Знову ця осінь. Знову перший дощ.
Настала пора навчання. І де те казкове літо?
Я люблю осінь. Дуже. Ностальгічна пора. Останнє сонечко, останній вітерець...
Літо було виснажливим. Я втратила будь-які відчуття. Складно. Останній тиждень геть зовсім зірвалася з котушок. Не можна більше так.
Університет. Я щось втикаю. Все по-новому. Я дуже туди хотіла. А тепер хочу назад в УГЛик.
І ще хочу спати.
На столі білі троянди. Такі гарні. Спогад про Нього.
Чого мені треба? Я й не знаю. Стомлена, капець.
Мені треба ангела. Терміново.
, tvoye_sonechko