Бізнес-преса: прихід російського капіталу в Україну

Російським солдатам не доведеться захоплювати Україну, пише “Фокус”. Це можуть зробити російські бізнесмени - тутешня нестабільність їм тільки на руку.

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}

Останнім часом акції українських компаній різко подешевіли. Учасники ринки бачать в цьому російський слід: а саме дії двох російських торговців, які активно збивали акції українських підприємств.

Для росіян зниження вартості українських компаній - гарний привід почати переговори про покупку. Адже в результаті російсько-грузинського конфлікту нестабільність посилилася у всьому регіоні, і західні бізнесмени почали переглядати свої плани щодо інвестицій в Україну.

Серед українських бізнесменів ходять чутки, що російський капітал іде в Україну не просто так, а за прямою вказівкою Кремля. Якщо це справді так, то попри прогнози деяких політиків, загрози відкритого військового конфлікту між Україною та Росією нема: надто значними можуть бути втрати російського бізнесу. Набагато більш імовірно, що, скориставшись погіршенням іміджу регіону після грузинської війни, російський капітал з подвоєною енергією зміцнюватиме свої позиції в економіці України.

Співвласник групи компаній "ТЕКТ" В. Гриб розповів, що звучать думки, ніби Володимир Путін збирав російських бізнесменів і закликав їх вкладати гроші в українську економіку.

А зацікавити росіян в Україні можуть великі металургійні підприємства, банківська галузь і найбільш ласий шматок - газотранспортна система.

"Горе від зерна" - під таким заголовком "Корреспондент" пише про рекордний врожай, який зібрала Україна. Але половина його приречена згнити на полях. Видання вважає, що дурнувата політика всіх останнім кабмінів спричинила курйозний феномен - чим більший врожай, тим бідніші селяни. Зібравши 43 млн. тон зерна, плюс 7 млн. тон, що збереглися з минулого року, аграрії поставили уряд в незручне становище. Адже вітчизняні елеватори здатні зберігати не більше 31 тони врожаю.

В інтервю тижневику президент Української аграрної конфедерації Л. Козаченко називає кілька причин того, що рекордний врожай нікуди подіти.

• Перш за все це заборона на експорт зерна, яка існувала довгий час.
• Друга проблема за словами фахівця полягає в ускладненні транспортування зерна.
• Є також проблеми із отриманням ліцензії на відвантаження врожаю в портах.

За словами Л. Козаченка, сільське господарство України може збільшити виробництво до 80-90 млн. тон зерна, але для цього потрібно інвестувати приблизно $50 млрд. Це шалені гроші, але вони, як висловився фахівець, "висять у нас на головою".

Він стверджує, що найбільші американські та європейські банки готові "на колінах повзати, аби ми взяли ці гроші". І не дають вони ці гроші лише з однієї причини - в Україні незрозуміла, нестабільна політика. Існують величезні ризики, повязані з втручанням держави в бізнес, проблемами невідшкодування ПДВ та необґрунтованими перевірками усіх зернотрейдерів. В сільському господарстві Україна не стала на ринкові колії, підсумовує президент аграрної конфедерації.

Вічнозелений наркотик - так "Профіль" назвав статтю про те, що черговий пірует курсу долара знову змусив українців згадати про гроші з американським президентом, від яких залежна не лише світова економіка, а й заощадження багатьох наших співгромадян. Адже лише "зелені" дають їм упевненість в часи економічної нестабільності та політичних конфліктів. Різкий ріст курсу долара, як пише видання, був зумовлений співпадінням кількох факторів. Один з них - покупка значної обєму валюти для погашення боргів України за газ.

"Нафтогаз" дійсно викликав нечуване пожвавлення на міжбанківському ринку: звістка про плани НАКу закупити півтора мільярда доларів для розрахунків з кредиторами і поставниками оживила торгівців: низка банків навіть почала скупку валюти, щоб потім перевести її на міжбанківський ринок і перепродати дорожче. Попит взяв гору над пропозицією, що й вплинуло на курс. І навіть призупинка "Нафтогазом" (імовірно, з подачі НБУ чи кабміну) активної купівлі валюти на процес мало вплинула. Ну а ріст курсу зазвичай магічно впливає на населення, яке одразу починає активніше купувати іноземні грошові знаки," - йдеться у публікації.

Там також пишуть, що окрім зовнішніх факторів серйозний тиск на валютний курс спричинила і політична погода в Україні, яка серйозно погіршилася з приходом осені.

Українські банкіри в своїх прогнозах називаkb курс 4.8 грн. за долар найбільш імовірним на кінець вересня, а рік Україна мала закінчити а рівні 4.95-5 грн за долар. На кінець першого тиждня жовтня курс вже становив 5.10 грн. за доллар!

Саме про такий перебіг подій попереджували експерти Першої Української Земельної Біржі.

"Контракти" вважають, що нинішня політична криза є не безпечнішою для економіки, ніж торішня:. Протистояння між президентом та премєром пришвидшило падіння фондового ринку. Політична нестабільність відлякує іноземних інвесторів, констатують працівники інвесткомпаній. Дров до вогню підклали високопоставлені іноземні чиновники, які у серпні заявили, що Україна може стати наступним обєктом тиску з боку Росії. Деякі економісти побоюються, що політична нестабільність сповільнить приплив капіталу не лише на фондовий ринок, а й в економіку.

 

Президент Американської торгівельної палати в Україні Хорхе Зукоскі розповів виданню, що конкурентний рівень привабливості України значно знижується через неможливість прогнозування розвитку подій.

 

Періоди попередніх політичних криз в Україні - 2006 та 2007 рр. - не ставали приводом для економічного песимізму через те, що у той період ще не було масштабної міжнародної фінансової кризи, пояснюють банкіри. Відмінність полягає ще й в тому, що за останній рік в Україні істотно зросли макроекономічні ризики - інфляція побила восьмирічний рекорд. Тому нині в Україні наступила інвестиційна пауза.

Втім, за словами керівника представництва Telenor в Україні Тронда Мое, інвесторів, які довго тут працюють, не так легко злякати, адже Україна - країна великих можливостей й інвестори, присутні на ринку тривалий час, вже звикли до політичної нестабільності та драматичних подій.

Хоча, рівновагу на валютному ринку може бути порушена, навіть якщо рішення заморозити інвестиції прийме лише частина вкладників.

Очевидно через всі ці політичні та економічні негаразди особливо популярними стають вкладення в предмети мистецтва. Журнал "Деньги.ua" зясував, скільки зараз приносять арт-інвестиції. Таким чином, галеристи стверджують, що найменший приріст цін на предмети мистецтва складають 20 відсотків - будь це антикваріат, чи роботи сучасних авторів. А якщо предмет вибрали вдало, може йтися про щорічний ріст цін на кілька сотень відсотків. Вартість може різко збільшитися, приміром, якщо автор помер, або якщо його роботи придбав іменитий музей світу.

Однак, займаючись цим, інвестор повинен бути готовим до очікування, знайти промоутера, який би потім допоміг продати предмет мистецтва на аукціоні, а також остерігатися фальшивок. Для цього потрібен грамотний консультант. Адже кількість підробок на українському антикварному ринку складає 70%. Більш за все це стосується відомих авторів. Засновник галереї "Боско" Н. Лисенко розповіла виданню, що за офіційними даними кількість картин І. Айвазовського, які продали по всьому світу, в 4-5 разів перевищує допустиму кількість, яку він міг намалювати при житті.

За матеріалами: bbc.co.uk

© Перша Українська Земельна Біржа | Актуально про земельний ринок України

, victor54